Родник целебный
***
Душою я и телом болен
Давным-давно.
Избавь меня от этой доли,
Мой край родной!
Одну надежду в сердце теплю,
Услышав сказ,
Что есть родник с водой целебной
В краю у нас.
Пусть на пути к нему погибнуть —
Судьба моя,
Я сын твой. Будет мне периной
Твоя земля.
И только там — пусть в грязи, глине,
Хоть под землёй —
С груди недуга камень снимет,
Придёт покой.
Максім Багдановіч
* * *
Даўно ўжо целам я хварэю,
І хвор душой, —
І толькі на цябе надзея,
Край родны мой!
У родным краю ёсць крыніца
Жывой вады.
Там толькі я змагу пазбыцца
Сваей нуды.
Калі ж у ім умру—загіну,—
Не жалюсь я!
Ня будзеш цяжкая ты сыну
Свайму, земля.
Там хоць у гліне, хоць у брудзе,
Там пад зямлёй,
Найдуць мае слабые грудзі
Сабе спакой.
Свидетельство о публикации №124111508334