Проходить ще одна
Моя життєва осінь.
Вже третій рік війна
Руйнує долі пломінь.
У листі золотім,
В пронизливому вітрі
Десь загубився дім,
Лиш смуток у повітрі.
Від графіки гілля
У серці незатишно,
Непевні відчуття
Вражають гострим зблиском.
Глибокий оксамит
Смарагдового моху
Осінній колорит
Втішає ще потроху…
Барвисті килими
Приємно спокушають,
Та подихи зими
В повітрі вже витають…
Останні дні тепла
Пожадливо вбираю
І мариться, що я
Життя своє листаю…
Проходить осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124111304497
Свидетельство о публикации №124111304497
Рецензии