про кульку

За обрій, мiй друже, де небо краєм,
назавтра, до ранку, ми вирушаєм.
Погоня ? Гонитва, і вельми гінко !
По конях, по конях, втікач - хвилинка.
Вітрами несуться піски пустелі,
Над ними надмірно високі стелі.
За нами ? За нами своє гоніння.
Немає, немає, душі успіння.
Одвіку-довіку ми поодинці,
тримаємо кульку на волосинці.
Без втоми навколо кує зозулька.
Блукає світами небесна кулька.


Рецензии