про кульку
наза;втра, до ра;нку, ми; вируша;єм.
Пого;ня? Гони;тва, і ве;льми гі;нко!
По ко;нях, по ко;нях, втіка;ч — хвили;нка.
Вітра;ми несу;ться піски; пусте;лі,
Над ни;ми надмі;рно висо;кі сте;лі.
За на;ми? За на;ми своє; гоні;ння.
Нема;є, немає;, душі; успі;ння.
Одві;ку-дові;ку ми; пооди;нці,
трима;ємо ку;льку на волоси;нці.
Без вто;ми навко;ло кує; зозу;лька.
Блука;є світа;ми небе;сна ку;лька.
Свидетельство о публикации №124111102446