Листопад – останні миті дива!
Миті світла, сяйва, кольорів!
Осінь не така уже зваблива,
Втомлена в очікуванні снів.
Серце листопада завмирає,
Журиться від ноти самоти,
Мовчки дощ пронизливий сприймає,
Залишками шатів майорить
Знає листопад, що зовсім скоро
Вкриє землю біле полотно,
Та іде дорогами хоробро
І не претендує на комфорт.
З непогоди він не робить драми,
Хоч і промерзає до кісток,
Зморений дощами і вітрами,
Робить без страху за кроком крок.
Скоро всі дерева стануть голі,
Марево огорне далину,
Та не втратить місяць силу волі,
Віру в прокид яви після сну.
Останнi митi дива
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124110501973
Свидетельство о публикации №124110501973
Рецензии