Осiннiй ранок
І, усміхаючись, шепче: “Привіт!”
Чується ранку мелодія мрійна,
Листя янтарне вкриває весь двір.
День розшиває блакить почуттями,
Швидко лягає стібок за стібком…
Ось уже линуть вони журавлями,
Білим пухнастим, як вата, сніжком.
Вітер підхоплює листя опале,
З шурхотом тихим кружляє в саду,
Потім спішить без пояснень у далеч,
Може, його там чекає Амур…
Може, він хоче зробити гербарій:
Листя то гладить, то далі спішить…
Чи, може, хоче підняти мій настрій?
Бач, як по листю завзято біжить!
Свидетельство о публикации №124102208126