Я люблю голi вiта дерев

Я люблю голі віта дерев —
Неприховану задуму сутність,
Їх брунатну шорстку самобутність,
Стать примарних нічних королев.

Вони як роздоріжжя шляхів —
Кожен пагін — то вибір, то доля
Кожна брунька — Всевишнього воля,
Та що визрів, прочув, зрозумів.

В них дрімає вся сила цвітінь,
В непримітних, вологих звабливо —
Спить шаленство весняного дива,
Й юнь правдива нових поколінь.


Рецензии
Наталіє, все прочитане сподобалось.
А от у цій строфі ритмічна помилка: ВОни - так за ритмом виходить.
Во’ни як роздоріжжя шляхів —
Кожен пагін — то вибір, то доля
Ко’жна брунька — Всевишнього воля,
Та що визрів, прочув, зрозумів.

Та, що серцем відчув, зрозумів.
Слово відчув більше підходить.

Останній рядок не зовсім коректний, волю не можна визріти, ВОНА може визріти у серці чи свідомості. Або сам визрів, Іншого значення і вживання немає. Я перевірила у словниках на всяк випадок.

У останньому рядку «Й» зайвий. Якщи його прибрати, зміст не змінюється, а от фонетично легше.

У вас гарна українська. Це приємно.

Малати Воздушная   04.06.2025 15:40     Заявить о нарушении
Спасибо большое за отклик и внимание. Между вОни і вонИ не бачу ритмічної різниці. Щодо "визрів, розумію складність епітету, мається на увазі не дозрівання, а "высмотрел", узрел. Редко, но употребляется в таком смысле. " Сердцем відчув"- скучно и замылено. Про Й подумаю, спасибо!

Наталия Редько 2   10.06.2025 23:02   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.