А восени так хочеться кохатись,
Триматися, немов у двадцять п’ять,
На щастя сподіватися, сміятись,
Дивитись на зірки, що мерехтять.
Так хочеться картину малювати,
Шафранову, яскраву, золоту,
Усмішки дарувати, жартувати,
Летіти у блакитну далину…
Так хочеться не думати про холод,
Кормити зосереджених пташок,
Зірвавши винограду стигле гроно,
Повільно упиватися смаком…
Не сумувати за спекотним літом,
Радіти листопадовій порі,
І пити каву зі смачним бісквітом,
І щастя не просити у богів…
О, як же хочеться бентежну душу
Наповнити осіннім торжеством,
Забути днів знедолених напругу,
Відчути радість всім своїм єством!..
А восени
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124101907100
Свидетельство о публикации №124101907100
Рецензии