Подряпини
Вже не злічити їх.
Йду по терновій стежці,
Знайти не можу втіх.
Не знаю, чи достатньо
В мені потрібних слів,
Щоб розказати вправно
Про шлях моїх років.
Вгризається у душу
Такий нестримний жаль,
Думок пекельну груду
Несу крізь сором* чвар.
Тривогу відчуваю,
Невдач життєвих гніт…
Жадання відпускаю
У нереальний світ…
*Сором – недобра слава, безчестя; ганьба.
Свидетельство о публикации №124101600347