Останнє бажання
Снідаю в перервах між думками,
побут зачекався у кутку –
зазирнути хочеться за браму,
ще не все побачив на віку…
Не бажаю вірити у тупість,
у людську жадобу і цинізм.
Непоправна розумова скупість
за собою тягне все на -ізм…
Може що і я не так… Пробачте,
бранцем був своєї правоти…
А коли пролине час – не плачте,
бо його потрібно берегти!
Хочеться зустріти перемогу,
перемогу глузду над лайном,
і земного, не на небі, Бога,
а тоді і спати вічним сном.
12.10.2024, СВ
***
© Copyright: Олександр Мачула, 2024
Свидетельство о публикации №124101406046
Свидетельство о публикации №124101406046
Рецензии
