Не залишай нас стар сть з самотою

Коли життя закінчується час,
нехай Господь вас всіх оберігає,
якщо одного забирає з нас,
хай іншого з собою забирає.

Та тільки це бажання в нас таке,
але Господь по-іншому планує,
бо старості життя таке тяжке,
хоч всім життя,лиш раз Ісус дарує.

І не дай Бог,залишитись самим,
бо добре,коли є сердечні діти,
я буду у вірші своїм прямим,
не буде навіть з ким погомоніти.

Час настає,лишаємось самі,
віч-на-віч тільки з самотою,
нехай не сниться навіть уночі,
щоб старість нас лишала сиротою.

І не діждатись,щоб когось здали,
у заклад,де"існують"літні люди,
і щоб дітей знайомі не кляли,
пізніше їхня старість,потім буде.

Гірку сльозу я мовчки проковтну,
та під дощем ще трішечки постою,
в серцях зробив глибоку борозну,
не залишай нас старість з самотою.

Я написав вірша про головне,
своєю знов міркую головою
до Господа прохання є одне,
щоб старість не лишила з самотою.

10.10.2024
О.Чубенко-Карпусь