Дощ приборкав
Я не сумую в дощ. Мені утішно
Дивитись на його легку вуаль.
Здається, я могла б стояти вічно
І слухати оцей магічний гам.
Звичайно, ми ховаємось від крапель
Під дерево, під плащ чи парасоль,
Говоримо, що знову небо плаче
І швидше прибираємо майно.
А дощ собі шумить, не замовкає…
Мелодія спокійна і проста.
Щось тихо кожна крапля промовляє
І зовсім не сумує, що сльота.
Ось сіра пташка сіла у гніздечко…
Згадались тепла дача і камін…
Затишно стало!.. Думається легко!..
Приборкав дощ тривоги всі і сплін…
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124100901650
Свидетельство о публикации №124100901650
Рецензии