Так буває в той час, як співає комиш,
і надія гніздиться, мов птиця.
Так буває лиш раз, і тоді, коли спиш,
і така дівчинонька насниться.
Мимоволі вона на тебе зазирне
без вини і уже покаянна,
і відкриє тобі не земне, потайне,
наче в храмі провидиця Анна.
І зіниці додолу і погляд увиш -
так уміє лише чудотворна !
І любові напій закипає, мов спиж
усередині мідного горна.
Ти прокинешся вмить, наче злива вночі,
без застуди - в поту, в лихоманці,
і побачиш - це спить на твойому плечі,
так щасливо, улюблена Анця.
світлина: Федір Кричевський.
про сон та яв
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124100204309
Свидетельство о публикации №124100204309
Рецензии
