про всесилля

Ось і вітер устав і полинув у ніч,
наостанок війнувши полином,
і такий супокій опустився на Січ,
tільки йойкають нетрі за млином.
Я покличу тебе, ти покличеш мене,
нам під ноги опустяться сходи,
і над нами розкриється небо нічне
і відкриється шлях до свободи.
Ти за мене пішла, я за тебе пішов,
закохалися з першого зору.
І розсипала ніч перед нами улов —
не рибини — блискучії зорі.
Для кохання немає умови опріч
однієї — не братись з немилим,
Так зливаються душі в оточенні пліч
І становиться смуток безсилим.


Рецензии