Синтетика

З повним ротом поламаних клавіш старе піаніно
І впереміш відправлені геть палітурки книжок
Залишали оселю господаря тихо, сумлінно,
Бо в домівці нащадка завівся сучасний божок:
На даху по краях черепиці вмостилась гірлянда
Замість ряду бурульок з надбання сільської зими;
Замість дідових фото прибита картина порядна;
На підлогу соснову мертвотних ниток килими
Залягли, анексуючи метри квадратні у хати,
Насаджаючи штучні дива по її площині,
Зачиняючи вбоге, та справжнє за ковані ґрати,
Височенні на зріст, - у Світи синтетичні, щільні.
За смітник закотилося бабине цінне намисто,
Що його від ломбарду втаїли у роки скрутні;
Запалали вишневого запаху дрова займисті
У каміні, де груби не стало..., не стало рідні.
Відійшли до минулого справи старезні, горішні
Та з останніх куточків, із пам'яті прибрано пил.
...Збереглися лишень баночки на далекім горищі -
Невідправлене правнуку вчасно варення із вишні,
Що полегла... на дрова від рук провідних бензопил.

27 вересня 2024р.