Я хочу пити цей осінній ранок,
Бо він такий затишний і п’янкий!
Ось сонця промінець стрибнув на ґанок,
Такий ласкавий і такий ясний.
А я дивлюсь, як плавають в калюжах
Хмарки біленькі, схожі на гусей,
А є такі смішні, мов у перуках,
І обрисом нагадують людей.
Спокійно так, приємно, безтурботно!
Повітря невагоме й запашне!
Сприймається реальність ілюзорно
І забувається фальшиве все і зле.
Творить дива палітра кольорова,
Розпалює в душі нестримний драйв.
Осіння розкіш – справжня насолода,
А для поетів – благодатний рай!
Осiння розкiш
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124092704286
Свидетельство о публикации №124092704286
Рецензии