Сьогодні вересень привітний,
У сяйві сонця – кожна мить!
Танцює Осінь вальс граційний,
Здається, марить… Може, снить…
Злились ілюзія і ява!
Реальність – наче дивний сон!
Милує очі жовта барва,
У палі навіть вітер змовк!
Птахи то сядуть, то злітають:
Їх нелегка чекає путь!
Немов востаннє облітають
Свої місця… Аж серце рвуть!..
Яке щемливе розставання
З обжитим затишним гніздом!
Здається, чуються зізнання,
Щемка печаль розлучних нот.
Летять думки, як потяг скорий,
І в душу ллють бентежний блюз…
Слова зникають… Тільки подих
І неймовірний тихий сум…
Слова зникають
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124092704276
Свидетельство о публикации №124092704276
Рецензии