Не розлити б
У небі сірих журавлів,
Погожі дні, яскраві гами,
Красу серпанків і гаїв.
Я хочу зберегти у серці
Живі барвисті килими,
Натхненні пахощі у сквері,
Мажорні ноти бистрини.
Відчути хочу чар і велич
Осінніх златотканих днів,
Щоб почуттів янтарний келих
Мене у непогоду грів.
Іду, вдивляюся, вбираю
Краси земної кожну мить,
Збираю, слухаю, вдихаю,
Усе нанизую на нить…
Не розгубити б! Не розлити
П’янкої пристрасті бокал!
Я хочу до весни дожити,
Почути знов дзвінкий хорал!
Свидетельство о публикации №124092703061