Надворі – тиша… Лиш зірки на небі…
Жаданий спокій огортає дім.
Надія прокидається у серці…
Здається, світ не знає зовсім війн..
Яка це втіха – мовчазлива тиша!
Вона така прозора і чутка,
Можливо, в тиші б’ється серце дива,
Бо віє бризом з кожного кутка.
Немає страху і сирен жахливих,
Ні впертої, нестерпної журби,
Ні поглядів чужих, ні слів фальшивих,
Лиш мріями просочені думки!
Відновлює душа життєві сили,
П’є тишу, як насичене вино.
Усі тривоги падають за схили,
Туманний підіймаючи димок…
Жаданий спокiй
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124092507249
Свидетельство о публикации №124092507249
Рецензии