Сьогодні я зустріла Осінь,
Вона із п’яльцями в руках
По парку йшла, а сонця промінь
Тремтів у неї на губах…
Йшла Осінь, ніби королева,
І вишивала на ходу,
Була не втомлена, весела,
Робила вправно, до ладу.
Творила різні візерунки
З сухого листя і трави,
Міняла барви щосекунди
З запалом юної снаги.
А потім сіла біля клена
І задивилась на блакить,
Була тендітна, наче фея,
І випромінювала блиск.
Тут прилетів до неї вітер,
Немов богиню, привітав,
Шепнув на ушко щось утішне
І в танці плавнім закружляв…
Від вітру аж листва здіймалась,
Щомить прискорюючи ритм.
А Осінь радісно сміялась
І щедро сипала дари.
Сьогоднi я зустрiла Осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124092407102
Свидетельство о публикации №124092407102
Рецензии