малесенька чота

Так, ми не носимо хрести та ордени
на срібних латах лицарських і стягах,
так, ми не лицарі, але ми не раби,
відомо нам купатися в звитягах.
Так, небагато нас — "малесенька" чота,
знесилених, але несамовитих.
Коли ми проклинаємо, так дочиста.
А, як полюбимо — не розлюбити.
Для нас повітря — живлення вітрил.
Коли попереду встають пороги —
весло у хвилю — гінко — щоглу в небосхил,
і дай нам, боже, бісової змоги.
Так, ми найбільш за все цінуємо життя.
Але на крихту менше за свободу.
Ми налаштовуємо ритм серцебиття
На бій сперва, затим на осолоду.
Так, ми малесенька чота на цій землі.
Якщо ви чуєте, ми маєм мову,
Нехай опалену в оцій страшній війні,
Але живу, нескорену, чудову.


Рецензии