Моя самотня п’ята осінь
Ти знову сум мені приносиш?
Лиши мені хоч сонця промінь,
Хай не зникають зовсім роси.
Не хочу сильно сумувати
Я тут дочасно, знаю точно,
Не хочу рахувати втрати
Хоч якби не було тут скорбно.
Хода моя слабкіша нині,
Та бачу ціль вже недалеко.
І з Богом кроки мої сильні
З Ним йти до неба завжди легко.
Він доведе, Він не покине
Він обіцяє в Своїм Слові
Введе у небеса блакитні
Життя тоді почнеться нове.
©Віра Українка
19.09.2024
Самотня осiнь
© Copyright: Вира Украинка, 2024
Свидетельство о публикации №124091903310
Свидетельство о публикации №124091903310
Рецензии
