Симфонiя геноциду

Давно вже не боюся небезпек,
у сховище не мчуся по тривозі.
Лунає черговий загрози трек –
життя минає, ніби у облозі…

В повітрі то ракета, то «шахед»…
До вибухів уже настільки звикли,
що спокою позаздрить моджахед!
Вже стільки часу без води і світла…

Відверто хиже у війни лице,
не видно їй ані кінця, ні краю.
Простий народ попався у сильце,
його на шмаття юди роздирають!.

Не знаю, як закінчити катрен,
бо гнів кипить упереміжку з кров’ю.
Терпіти цю симфонію сирен
у мене не стає уже здоров’я!.

16.09.2024


Рецензии
Бережіть себе Саша! Ваші твори мені сподобались, читав їх з захопленням переходячи від одного вірша до іншого і кожному окремо щиро вдячний. Не знаю скільки Вам років, але скільки б не було, Ви розумна і чесна людина, і це саме головне.
З повагою.

Павел Сало 2   01.05.2025 11:39     Заявить о нарушении
Дякую, в т.ч. за попередження. Я досить пожив на цьому світі.

Олександр Мачула   02.05.2025 07:10   Заявить о нарушении