Повiяла осiнь затишком

Приємним затишком
Повіяла осінь у вікна,
Червоним намистом
Зустріла калинова гілка.

Палким чаруванням
Осіння пора розсипалась,
Новим почуванням
Душевна струна утішалась.

По жовтому листю
Стрибав, пританцьовував вітер,
В чарівності блиску
Угадував сонечко літнє.

У звуках вчувалось
Привітливе тихе: “Добридень!”
У душу вливалось
Щось дуже близьке і вабливе.

Було так сяйливо,
Немов на концертній арені.
А осінь щасливо
Тримала в руках акварелі.


Рецензии