Вознаграждение, и есть карма

Винагорода, і є карма

Забув себе, щоб народитися.
Знов, нове коло, відродилося.
Жити з нуля, моє завдання.
Зловити всі, таємні знання.

Пиши вірші, щоб здивувати.
Лови слова, щоб налякати.
Знов спілкування, на повторі.
Ці дивні фрази, пастка й зорі.

Ідеш на блиск, або на світло?
Експеримент, в житті це видно.
Багато збігів, як завжди.
Емоція в тілі, -це вже не ти.

Від болю, кривиться лице.
Слова болять, бо правда це.
Біль відчуваєш, в задзеркаллі.
Впізнай себе, і покарання...

Побачить істину, від болю.
Відкрити очі, сліпим знову.
Почути крик, щоб відчувати.
Як карма буде, вас карати!

Навіщо пише, він, вірші?
Щоб відчувати, крик душі!
Щоб ці слова, до вас, дійшли.
Думки його, вже і в тобі...

То хто шепоче, вам на вушко?
Як зрозуміти, мудрість думки?
Навчити всіх, їх розрізняти.
В собі, побачивши, впіймати.

Від спроби, зрозуміти все...
Забув себе, і хто він є...
Коли згадав, то зрозумів...
Що він і є, таємний звір!

Жартують, автори  в віршах.
Так, сила справжня, у словах.
Ти сам себе, хотів впіймати.
Створив в'язницю, щоб карати!