Осінній вечір… Промінь сонця
Блаженно бавиться на склі.
Його грайливий теплий пломінь
Затишком прикрашає дім.
Тихенько віє теплий вітер,
Чекає на красуню ніч.
У довгих роздумах про вічне
Новий народжується вірш.
Дощем і сонцем пахне вечір,
Магічним осені чуттям …
Стрічає першу зірку безмір
І відчиняє ночі храм.
Як зберегти цю мить блаженства,
Щоб у холодні дні зими
Душа від ніжності завмерла,
Згадавши дивні вечори?..
Дивний осiннiй вечiр
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124091006921
Свидетельство о публикации №124091006921
Рецензии