Златая осень. на украинском
Журавлів, знов ключі пролітають -
Манить простір, зависла блакить…
Край далекий, на крилах пізнають,
Мені б крила, хоча б лиш на мить!
Жовта осінь, знов, в полях заблукала:
Та картина, чарує нам око весь час…
Кольори замінила, золотих накидала -
Всі, тепер багатшими стали, зараз!
Я милуюся, зранку, полями й лісами:
Бавить очі: чарівний, примарний світ…
Закохавсь ще тоді, як були дітлахами,
Бджоли й досі на квітах…,Усім привіт!
Тиша нас: ниже, чарує, милує та в;яже-
І тільки, десь з гори, ледь чутно голоса…
Рядки віршів, навіяні із ранку, ляжуть:
В них, як на картині, оживе уся краса!
9 вересня 2024 року
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №124090906020
Я, не все поняла,
но все с чувством и трепетом написано !
У чувств, нет национальности...
Светлана Барышева 2 15.05.2025 16:50 Заявить о нарушении