У темному лісі, де шелест лякає,
Де ухання сов серед ночі луна,
У місячним сяєві мавка блукає
Легка, невагома, мов затінь нічна.
Зеленії коси, примружливі очі,
У чарах її не відчуєш біди
За нею ти підеш у хащі охоче
І зникнеш в тумані надій назавжди.
Тебе зачарують вигинисті руки,
Проникливі, ніжні, душевні пісні.
Занурить твій розум у вирі розпуки
Вона у важкому, примарному сні.
Оманливі мрії тобі нашепоче
Твій розум повабить дзюрчанням води
За нею ти підеш у хащі охоче
І зникнеш в тумані надій назавжди.
Мавка
© Copyright: Алексей Смирновъ, 2024
Свидетельство о публикации №124090600963
Свидетельство о публикации №124090600963
Рецензии
