сорокова

Стоїть на причалі рибальськім "Арго"
в мережеві мушель і драми.
Як важко знайти нам порою того,
хто жив по сусідству за нами.
Ви чуєте музику через вікно
так живо, виразливо, просто?
Ви чуєте, в почву летить семено.
З народженням, Вольфгангу! Моцарт...
Ведуть до небесних уяви земні,
а терен - надземна прикраса.
Все стало окрай, що було вдалині.
З поверненням, "буря і натиск".
Ворота відкриті і сплять вартові,
кохання не знає умови.
Чому же так світло стає у пітьмі,
Ви знаєте? Так. "Сорокова".
Ох, скільки в цій музиці суму і барв.
З побаченням, Вольфгангу Моцарт!
І, навіть, коли я на краї стояв,
я слухав і всотував моці.


Рецензии