А Києву бажається війни.
Втопити Україну в болі, крові
Лише за те, щоб вкрасти кращій волі
На тій лихій й далекій чужині.
Заради неї зраджувати світ,
Блакитне небо, рідну хату, неньку,
Тополю в полі, дівчину тоненьку,
Що світ чекала у ікон святих.
Мені набридло з кожного вікна,
Про тяжку долю слухать спозаранку,
Коли я правду чула вдома, з ґанку
І бачила, чия була вина.
Країна десять років у ві сні.
У темряві захисники Вітчизни.
Людські життя і смерті через призму
Просіяли бездушні крадіі.
Бо Києву бажалося війни!
На украинском, про войну
© Copyright: Татьянушка Федорова, 2024
Свидетельство о публикации №124090401139
Свидетельство о публикации №124090401139
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.