Нова глава
Тепло і спеку, дощ і град,
Квітучий луг, духмяне сіно,
Зелений прохолодний сад.
Жила я з літом у надіях,
У мріях про щасливі дні,
В сумних, безрадісних подіях,
У стомленім бентежнім сні.
І ось прийшла пора прощатись,
Шепнуло літечко: “Бувай!”,
Дало пораду усміхатись,
Почувши болісне “прощай”.
“Ні! Не “прощай”!.. Я повернуся, –
Сказало літо, – не сумуй!
Ми ще зустрінемось, клянуся,
А ти осінні дні смакуй…”
Я “до побачення” сказала
Й пішла в нову главу життя,
А кольорів осінніх гама
Нові зродила почуття…
Свидетельство о публикации №124090101470