Ходила до озера, слухала серпень.
Він, тихо прощаючись, вчив і просив
Любити життя без усяких обмежень
І слухати серця ліричний мотив.
“Сказав мені: “Спробуй журбу приглушити,
На білі хмаринки у небі дивись
І видих зроби: треба біль відпустити
І мрії усі, що, на жаль, не збулись.
Життя – це не просто години, хвилини,
Це зустрічі з милими серцю людьми,
Це кава і чай зі своїми близькими,
Надії на мирні і затишні сни.
Дивись уперед, не дивись у минуле:
Розбиті коліна бувають завжди!
А осінь настане і знову здивує,
Тож ти не вагайся, назустріч іди!”
Я довго дивилась у далі бездонні:
На озеро, чайок, на неба блакить.
Прийшло розуміння: життя – це сьогодні!
Сьогодні – дарована Господом мить!
Прощання з лiтом
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124083101939
Свидетельство о публикации №124083101939
Рецензии