всюди життя лють

Вечори; пого;жі. Те;пло на узгі;рках.
Зно;ву в огоро;жі не закри;та хві;ртка.
А у га;зди до;нька — кра;ля-короли;ця.
От би соколо;ньку бі;ля приземли;ться.
Сте;жечка від ха;ти приведе; до Ро;сі.
Там би молодя;та цілува;лись до;сі.
Сіль-журба; у то;му, що за цю; дівчи;ну
в побитті; страшно;му Со;кіл наш заги;нув.
Позріза;ла ко;си но;жиком дівчи;на,
і соло;ні ро;си вкри;ли домови;ну.
Вечори; триво;жні, во;рог на задві;рках.
В ко;жнім се;рці, ко;жнім, лю;ть до бузуві;рка.
(світлина: Микола Ярошенко. «Всюди життя», 1888)


Рецензии