Не хочу прощатися з літом,
Хоч спека дратує щодня.
Милуюсь веселковим квітом
І мрію про теплі моря.
Я з сонцем щодня прокидаюсь
І перші ловлю промінці,
Азартом від них надихаюсь
І чую щасливі пісні.
Заварюю чашечку кави
І швидше іду на балкон,
Дивлюся на небо, на трави,
Вдихаю ранковий озон.
Плин часу на мить забуваю,
Вбираю, як губка, красу.
Тривоги усі відпускаю
І вірю у світлу добу.
А потім занурююсь в ліру,
Дарую свободу думкам,
Знаходжу у творчості втіху,
Душі відчуваючи глас…
Я літу висловлюю шану
За щедрість, красу і тепло,
Зализую віршами рану
І сію надії зерно…
Не хочу прощатися
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124082903555
Свидетельство о публикации №124082903555
Рецензии
Чудовий вірш,приємно читати рідну мову.
Дякую.
З теплом і найкращими побажаннями.
Савенко Ольга 30.08.2024 13:11 • Заявить о нарушении
Дякую.
З теплом і найкращими побажаннями.
Савенко Ольга 30.08.2024 13:11 • Заявить о нарушении