Хочу в гори
Вдихнути хочу пахощі надії!
Побути в тиші і на самоті
Поринути у хвилі ностальгії.
Відчути хочу теплий вітерець
І спокій. Як його не вистачає!
Зірвати заспокійливий чебрець,
Побачити, як небо обіймає.
В уяві – вже хмарки, як острови,
І запахи жовтіючого поля,
І присмаки гірської красоти,
І ніжності веселкового сонця!
Навколо тиша… Навіть всі думки
Миттєво розлітаються по світу!
Перед очима гомонять струмки,
Несуть душі таку жадану втіху!
А потім – кава, гори за вікном,
Мелодія душевного затишку
І тихий шепіт кришталевих вод,
Що навівають ауру ліричну…
Свидетельство о публикации №124082901422