Немає такої сили
Мій рідний край, найкращий в цілім світі,
Якби ж ти знав про всі мої думки,
Про почуття, які несу у вірші,
Про довгі ночі і бентежні сни.
Моя земля, ти все, що є у світі:
Поля і гори, луки і гаї!
Моря, річки, пісні пташині втішні,
Погожий день і сонечко в імлі.
Я знаю, що нема такої сили,
Яка б забрала всю мою любов
До рідного села, до хати, ниви,
До тих синів, що проливають кров.
Не можна не любити ті дороги,
Де я колись щасливою була,
Оті стежки в траві, де босі ноги
Вели мене до теплого русла…
Час невмолимо лине, все частіше
У серці – заметілі і дощі,
Та тільки світло дому все тепліше,
Хоча геть-геть омріяні вогні…
Немаe такоi сили
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124082800175
Свидетельство о публикации №124082800175
Рецензии