Ще літо бавиться за вікнами
І обіймає небо квітами,
А я милуюся хмаринками,
Що пропливають над будинками…
Хмарки, мов квіти, розпускаються,
На ясне сонце задивляються,
Мене замріяну побачили
І усміх сонячний відправили.
Киваю я хмаркам у відповідь,
Привітно усміхаюсь вітрові,
А він мені махає крилами,
З хмарками грає, мов з перлинами.
Там, у блакитній притягальності,
Немов у морі досконалості,
У романтичній еволюції
З хмарок з’являються ілюзії…
І знов іскриться літо барвами,
Вітри гудуть над ароматами.
У живодайнім струмі магії
Вбирає серце дух реалії…
Ще лiто
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124082504090
Свидетельство о публикации №124082504090
Рецензии