про небо захмарене не голубе
- Коли ти батька хочь колись любив -
помстися за його мерзенне вбивство !
Прощай і пам'ятай про мене...
В ніч, що без мі;сяця, жо;дної ті;ні.
Так незбагне;нно, хоч о;ком світи;.
Час причаща;тися на равелі;ні
і шикува;ти при;мари в чоти;.
Ме;сник покре;вний мій, невідворо;тно
по;мста за зре;чення кли;че тебе;.
Що не відпла;чене, то неісто;тне,
Не;бо захма;рене не голубе;.
Смерть зарахо;вує без стажува;ння
в свій безіме;нний пошти;вий еско;рт.
Путь до поку;ти така; чужода;льня,
як нескінче;нність покі;рних кого;рт.
Тінь від при;мари, кому; ти помсти;ла,
Спра;гу сирі;тства вгаси;ла сповна;?
Ві;чно блука;тиме в ла;тах на сті;нах
дві;чі відспі;вана, дві;чі вдова;.
Свидетельство о публикации №124082105255