Вiдшумiло швидко лiто

Ранок серпня… Тепло, тихо…
Лист смородини зірву…
Чай, немов заморське миро,
Заварю і дух зцілю.

З медом з’їм млинець гарячий,
Ароматний і смачний.
Промінь сонечка яскравий
Заблищить, як чар ясний…

Від коктейлю ароматів
Заспокоїться душа,
Запанує життєрадість
І забудеться журба.

Задивлюсь на синє небо,
На замріяні хмарки.
Відгукнуться в серці щемко
Барви літньої пори…

Відшуміло швидко літо…
Жовкнуть листя і трава…
Насувається поспішно
Ревна* осені пора…

*Ревна – пройнята гіркотою, сумом, болем; гірка, сумна, болісна.


Рецензии