Розлука
Покину тільки я знайомий мій поріг, -
мене наздоганяє розпачі розлука.
Я здобичею став далеких тих доріг,
але на них - ні сліду, ані звуку.
І, намагаючись, не можу я побачити себе.
Почути хочу, як мене читають? Марно!
Лише вітерець, торкнувши, на бігу, мене,
шепоче слідом щось безладне.
Але попереду палає все ж моя судьба, -
то письмакова первородна мука.
І, значить, що дорогами я не дарма
блукаю, незважаючи на всі розлуки.
- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №124081801513
Свидетельство о публикации №124081801513
Рецензии
