Мо в дчуття

          Моє відчуття
Дуже кепське відчуття,
Коли я думаю про своє життя,
Я українець, но 70 років тому
Я покинув Україну,і  без неї живу,
          Без рідної мови і культури,
          І української природи,
          Один в небі літаю,
          Мов когось я шукаю,
І відчуваю себе,як на другій планеті,
Кого б не побачив, щиро вітаю,
Но ніхто зі мною не розмовляє,
Один раз я спробував вернутись,
          Став думати,а як?
          Живих рідних там немає,
          І головне нема житла,
          Та зрозумів, це неможливо,
Я живий, но загубив коріння,
А без якого душа тверда,як каміння,
Особливо страшно мені,
Коли сниться, що я на війні,
          Яку з Україною почала Раша,
          На все реагірую до болі,
          Такго звірства ще не бачила Земля—
          Все, що бачать,руйнують,
А живих людей вбивають,
Так не воювала ще людина
Раша законів та звичаїв війни не знає,
Чи на війніі раптом забуває,

Петро Грель 17,08, 2024
          Моє відчуття
Дуже кепське відчуття,
Коли я думаю про своє життя,
Я українець, но 70 років тому
Я покинув Україну,і  без неї живу,
          Без рідної мови і культури,
          І української природи,
          Один в небі літаю,
          Мов когось я шукаю,
І відчуваю себе,як на другій планеті,
Кого б не побачив, щиро вітаю,
Но ніхто зі мною не розмовляє,
Один раз я спробував вернутись,
          Став думати,а як?
          Живих рідних там немає,
          І головне нема житла,
          Та зрозумів, це неможливо,
Я живий, но загубив коріння,
А без якого душа тверда,як каміння,
Особливо страшно мені,
Коли сниться, що я на війні,
          Яку з Україною почала Раша,
          На все реагірую до болі,
          Такго звірства ще не бачила Земля—
          Все, що бачать,руйнують,
А живих людей вбивають,
Так не воювала ще людина
Раша законів та звичаїв війни не знає,
Чи на війніі раптом забуває,

Петро Грель 17,08, 2024
          Моє відчуття
Дуже кепське відчуття,
Коли я думаю про своє життя,
Я українець, но 70 років тому
Я покинув Україну,і  без неї живу,
          Без рідної мови і культури,
          І української природи,
          Один в небі літаю,
          Мов когось я шукаю,
І відчуваю себе,як на другій планеті,
Кого б не побачив, щиро вітаю,
Но ніхто зі мною не розмовляє,
Один раз я спробував вернутись,
          Став думати,а як?
          Живих рідних там немає,
          І головне нема житла,
          Та зрозумів, це неможливо,
Я живий, но загубив коріння,
А без якого душа тверда,як каміння,
Особливо страшно мені,
Коли сниться, що я на війні,
          Яку з Україною почала Раша,
          На все реагірую до болі,
          Такго звірства ще не бачила Земля—
          Все, що бачать,руйнують,
А живих людей вбивають,
Так не воювала ще людина
Раша законів та звичаїв війни не знає,
Чи на війніі раптом забуває,

Петро Грель 17,08, 2024
          Моє відчуття
Дуже кепське відчуття,
Коли я думаю про своє життя,
Я українець, но 70 років тому
Я покинув Україну,і  без неї живу,
          Без рідної мови і культури,
          І української природи,
          Один в небі літаю,
          Мов когось я шукаю,
І відчуваю себе,як на другій планеті,
Кого б не побачив, щиро вітаю,
Но ніхто зі мною не розмовляє,
Один раз я спробував вернутись,
          Став думати,а як?
          Живих рідних там немає,
          І головне нема житла,
          Та зрозумів, це неможливо,
Я живий, но загубив коріння,
А без якого душа тверда,як каміння,
Особливо страшно мені,
Коли сниться, що я на війні,
          Яку з Україною почала Раша,
          На все реагірую до болі,
          Такго звірства ще не бачила Земля—
          Все, що бачать,руйнують,
А живих людей вбивають,
Так не воювала ще людина
Раша законів та звичаїв війни не знає,
Чи на війніі раптом забуває,

Петро Грель 17,08, 2024