Літає метелик безжурно, щасливо,
Не знає ні горя, ні страху, ні зла.
На квітах п’є роси, кружляє грайливо,
Його не утомлює втішлива гра.
Літає, сідає, легкий і проворний,
Без прикростей зайвих! Він просто живе!
І кожен куточок для нього комфортний,
І квіточка кожна солодка, як мед.
Дивлюсь на метелика, думаю думу
Про тихе життя у святій простоті,
Про щастя людське без тривоги і суму,
Без фальші і лиха в теплі й доброті…
О, як спокушає ця легкість безпечна,
Як тішить чарівність веселкових крил!
Містерія світу, природна й бентежна,
Як мрія про ніжність, як подих вітрил….
Мiстерiя свiту
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124081404401
Свидетельство о публикации №124081404401
Рецензии