Рідненькою сьогодні попишу,
Моїх покійних ненечки і тата...
Прошу земельці Божого дощу...
Спішу до Бога зранку, привітати!
Свої співала ненечка пісні,
І серед них про хустку оренбурську,
Були тоді щасливі, мирні дні,
А татко спогад мав про край Амурський...
А що тепер? Щоб бачили вони?
Були б які думки? Щоби казали?
Не знають правнуки ті, їхні, дні війни,
Що нові дні воєнні розв'язали?
О, Господи, омий серця людей,
Хай Твої води знищуть всю ненависть,
Куди вона людей лиш заведе?..
Змий, Боже, гріх людський, в якому заздрість!..
Любов Твоя наповнить хай серця,
Хай буде віра, Тебе щоб поважали,
Тебе цінили, як свого Творця,
Нікого ні за що не ображали!
Що будем сіяти - те будемо і мати...
Дай, Боже, Слово Твоє в серці всім тримати!
12.08.2024
Що будем сiяти - те будемо i мати
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2024
Свидетельство о публикации №124081202539
Свидетельство о публикации №124081202539
Рецензии