Напевне, я досі всім серцем…
Та розум не скаже нічого.
В цій долі як гості, прийдешні,
Завершимо нашу розмову.
Всі дні, що з тобою прожили,
Життя всі – минулі й сучасні,
Зібрати, як квіти з могили,
І воскресити все щастя.
Я є, я ніколи не здамся!
Я вірю в найкраще майбутнє!
Напевне, ми досі… Не страшно.
Тут вічність у колі присутня.
Напевне, я досі всім серцем…
Та розум нічого не скаже.
Зібрати, що є – все, до решти:
Та головне не покаже.
11.08.2024
© Inna Омут, 2024
Вс1м серцем
© Copyright: Инна Омут, 2024
Свидетельство о публикации №124081103070
Свидетельство о публикации №124081103070
Рецензии
