Мабуть, Господь не бачить.
Може, не видно згори.
Сірими краплями плачуть
Сірії прапори.
Наче підбиті гуси
Впали у сірий світ.
Плачу, кричу, молюся
Десять кривавих літ:
Воля творця – калічна?
Вибити всіх – до дна?
Ох, не життя у нас вічне:
Вічна отут – війна!
Звістки убитої черні
Знов матерям несуть.
Товпляться душі в черги
Зверху на Божий Суд.
Зламано Божий графік.
Смерті нема пуття.
Сумно спадають краплі:
Кожна – чиєсь життя.
Доленьки вдачі гідні,
Кров’ю розтіксь Донбас.
Де ти, чванливий рід мій?
Скільки лишилось вас?
Біблії вічну повість
Каїн зламать не зміг:
Як же дозволила совість
Родичів бить своїх?
Смерті пішли врукопашну,
Ріжуться на ножах.
Боляче, жаль і страшно:
Вибили хлопців. Жах.
08.10.2023
Сiре
© Copyright: Надежда Еременко, 2024
Свидетельство о публикации №124080904488
Свидетельство о публикации №124080904488
Рецензии