Нічого не треба, нічого.
О, я не прошу у вас, ні!
Лиш світлу уяву Бога –
Іконою на стіні.
Лиш фреску в вікні, картину –
Мов років летючий дим.
Мереживо, павутину –
По синьому золотим.
У вічність здіймаєш руки.
Палає земний вогонь.
А всі, що набридли, звуки –
Затисни до скрипу долонь.
Зупинка у втомленім кросі.
Вітрець ворухнувся і стих.
То бабине літо в осінь
Збирається перейти.
07.10.2023
Зупинка
© Copyright: Надежда Еременко, 2024
Свидетельство о публикации №124080904373
Свидетельство о публикации №124080904373
Рецензии