Загорнуся в оксамити
Крізь вікно у далечінь,
У блакиті розчинюся,
Угамую в серці біль…
Пригадаю щось приємне
Про казковий зорепад
І забуду все бентежне
В сяйві зоряних лампад.
У своїх ліричних мріях
Я відправлюсь на Пегас,
Проведу в натхненних віршах
Заспокійливий сеанс.
Я пройдуся по сузір’ях,
По міжзоряних стежках,
Буду грітись у проміннях,
Пити зоряний нектар.
Щоб у серці грози втихли,
Розтопила лід жага,
Загорнуся в оксамити
Дивних марень і жадань…
Свидетельство о публикации №124080807011