Автозам1на
Я чекаю, що зірве дамбу,
І ти знову почнеш кричати,
Що так довго прийшлось чекати…
А кохання в швидкому доступі,
Звичний номер, зім’яті простині,
Розповсюдження метушні,
І огида на дні душі…
Переплутали, перемучились:
Недофізика пересушена,
І настільки ми перевтоплені,
Що стираються повідомлення…
«Я чекаю, кохаю, вірю,
Так хотілося, та не вспію,
Я запізнююся на рейс...",
Та запуститься новий кейс.
Твої нерви танцюють знову,
Затіваєш нову розмову,
Та не буде ніхто розбиратись:
Автозміна: кохаю / трах#юсь…
07.08.2024
© Inna Омут, 2024
Свидетельство о публикации №124080806254