Ангел Каралийчев Кульовий отвiр Куршуменото кладен

„КУРШУМЕНОТО КЛАДЕНЧЕ“ („КУЛЬОВИЙ ОТВІР”)
Ангел Иванов Каралийчев  (1902-1972 г.)
                Болгарские поэты
                Имажинизъм / Имажинизм / Імажинізм
                Перевод: Надежда Миськив


Ангел Каралийчев
КУРШУМЕНОТО КЛАДЕНЧЕ
                На Н. Фурнаджиев

Ще ни увие нощта в топла тъмносиня черга, по която се сипят като златни мухи милиони звездички. Юлска нощ. Невидима влюбена жена с тъмна мека пазва и хладни голи ръце. Иде боса по стърнището. Шумоли. Прегръща дърветата, лудо ги стиска до сърцето си и те полека, като син пушек над огъня, се топят. Тъпче непожънатите нивя, слиза по буренясалия път и замахва с дълга вършина; пред нея се търкулват звънците на стадото, което се прибира в кошарата. Тя ще слезе доле, при малкото кантонче и ще спре на рампата. Ще чака да дойде машината с огнените очи. Ще прилепя ухо на релсите да чуе – иде ли. И когато запъхтяна и полудяла, като изтърван звяр, машината са зададе, нощта ще хукне напреде й по белите камъчета на железния път.


Ангел Каралийчев
КУЛЬОВИЙ ОТВІР (перевод с болгарского языка на украинский язык: Надежда Миськив)
                Н. Фурнаджієву

Ніч огортає нас теплом, темно-синьою ковдрою, по якій летять, наче золоті мухи, мільйони зірочок. Липнева ніч. Невидима закохана жінка з темною м’якою пазухою і холодними голими руками. Йде боса по стерні. Шарудить. Безтямно пригортає дерева, притискає їх до свого серця, і вони ледь-ледь, як сивий дим над вогнем, зігріваються. Топче незжаті ниви, опускається забур’яненим шляхом і замахується довгим прутом. Перед нею котяться дзвіночки стада, яке повертається в кошару. Вона спуститься неподалік маленької сторожки і зупиниться на рампі. Почекає, доки приїде машина з вогняними очима. Притулить вухо до рейок, щоб почути, чи їде. І коли, задихана і хижа, мов вивільнений звір, з’явиться машина, ніч кинеться їй навперейми білими камінчиками залізниці.