Літо спекотне і часом безжальне,
З ранку до вечора світить, пече.
Небо прозоре щодня і безхмарне,
Жарко і душно і в тіні дерев.
Мабуть, від спеки ніде не сховатись,
Всюди вона: у думках, уві сні…
Що ж так не хочеться з літом прощатись?
Втримати хочеться сонячні дні
Може, піймати за квіточку літо,
Міцно тримати його пелюстки,
В лузі духмяному сісти на сіно,
Швидко вдягнувши солом’яний бриль.
Ще буде серпень… І яблука стиглі…
Сонце яскраве, гаряча жара,
Затишний вечір і зорі величні…
Далі вже осінь відчинить врата…
Лiто спекотне
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124073003885
Свидетельство о публикации №124073003885
Рецензии