В мені помирає прозаїк, -
світ бачив великих ідей,
очима пронизливих, красних,
яких не побачив поет.
Падіння і злети епохи,
помилок і пристрастей мікс, -
дияволи хто і хто боги,
побачить Господь без завіс.
Та душу пронизує власну
нещадна судьба, мов стилет.
В мені помирає прозаїк,
чи мо, відспівають мене, як поет?
- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»
ХТО Я?!
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №124072802010
Свидетельство о публикации №124072802010
Рецензии
